Дівча на піску

Дiвчатi море п"ятки лизало

Дiвча кораблик на пiску

уламком мушлi малювало

А море змивало, 
                         змивало, 
                                      змивало...

I Херсонеса  велич еллiнських розвалин

її з дитинства дивували

Вглядалась в море, та свого, 
Все принца срiбного чекала

Та, не було його,
                          та, не було...

А потiм їй здалось, що повезло

I вийшла замiж всiм назло

Та як же те було давно...

I рик двигунів ii душу зривав

I СУ-27, що той принц ним лiтав

Мiг якось пропасти,

розбитись, упасти...

I краялось серце i нiби вiйна

Та хiба то вина, що сталося так,

як прийшлось

а не так, як тодi, бiля моря здалось

I в минулому все, тiльки знову одна...

I той келих вина вже не пий бiльш до дна,

бо щоб там не було, а в душi, ти Sаpho

Ти дiвча, що малюе кораблик...

Тiльки ти обернись, пригадай, придивись

i побачиш що там все теж так, як колись...

Те ж дiвча на пiску, сонце, море i ти

Що так довго не смiла прийти. 

      

                                                              ***