9 дек. 2013 г.

А як було добре

Як було добре на зорі радянської влади. І потім далі теж. Це був загальний психоз, який пробирав до кісток. До тремтіння. Який змушував діяти. Він де давав сидіти. Це було загальне сумашестя, диявольщина, підкріплена алкоголем, та кокаїном з морфієм.

У них було модно користувати наркотики. Це було запозичено від дворян. Це культура. Вони теж відчували себе дворянами нових революційних часів. Їхні баби нюхали сніжок і влаштовували оргії. А самі вони ночами в підвалах катували кров"ю і вбивали якихось людей. Тих, кому не повезло. І не було ніякого ні за що жалю.

Вони розпоряджалися цілим світом. Цей світ лежав у їхніх ніг. Вони і вдень виглядали монстрами, вампірами в своїх кітелях військового покрою. Вони їздили на чорних машинах. І їм було дозволено все.

Я напишу в ревком на сусіда. Нехай його заберуть. А я буду жити, носити червоний піонерський галстук, ходити під барабан по вулиці і тішитись. Тим, що колись у підвалі вб"ю якусь незнайому людину. Я син комуніста. Я вже і сам комуніст. Я сиджу за столом, покритим червоним оксамитом. Червоний прапор стоїть в кутку на сторожі моїх інтересів.

Я докажу свою силу, свою могутність і вислужене мною право на дозвіл вершити все, що захочу на території, яка мені у всьому підвласна. Мені, своєму відданому сину, це дозволила Партія. Партія знає, що робить. Партія знає, як потрібно робити. Партія має право робити все. Я люблю тебе, моя рідна Партія! Слава партії! Слава! Слава! Слава!

                                                                        ***



Ratings and Recommendations by outbrain