Субота.
В десять годин вечора до мене зайшла моя Надя і поцікавилась, що то я читаю в комп"ютері. Я здвигнув плечима. -Ти що, не хочеш зі мною розмовляти, запитала. -Про що, відповів я. - А що нам тепер крім їжі немає вже про що й поговорити, відповіла вона. Я промовчав. Бо після сотні годин телесеріалів і сотні кілограм любовних романів,та детективів на яку тему говорити?
Колись я теж хотів відчути теплоту її уваги. Але останнім часом чую тільки вираз невдоволення на високих тонах, та повчання. Я розумію, мабуть їй непросто зі мною. Та й взагалі, таке життя, що не дає підстав для радощів. Вона і так все тягне на собі. За це їй глибока пошана і велика подяка.
Тільки наше життя стає якимось все більше паралельним. З втратою дотичності загальних інтересів. Мабуть це результат існування людей в цій країні. Як розплата за дикунське середовище життя, недостойне сучасної цивілізованої людини. Де безкінечні непід"ємні турботи превалюють над усім. Але іншого ми не маємо.
Неділя.
От і сьогодні зранку я вже одержав на голову, та за шиворіт відро помиїв. Добра зарядка для мізків як для недільного дня. :)
***
Чи є Бог
Пояснюю дівчині, що таке format "С". І для чого він робиться. Що в кожен кластер прописуються нулі. Що процесор не вміє оперувати наприклад дев"ятками, сімками і трійками. Що він оперує в двоїчній системі, одиницями і нулями.
Що все основано на елементарній здатності транзистора бути у відкритому стані, або закритому. А потім подумалось, - а людський мозок вже мільйони років тому міг оперувати абстрактними величинами.
Хто ж то такий його придумав і наділив його такими властивостями мільйони років тому? І для чого?
***
В десять годин вечора до мене зайшла моя Надя і поцікавилась, що то я читаю в комп"ютері. Я здвигнув плечима. -Ти що, не хочеш зі мною розмовляти, запитала. -Про що, відповів я. - А що нам тепер крім їжі немає вже про що й поговорити, відповіла вона. Я промовчав. Бо після сотні годин телесеріалів і сотні кілограм любовних романів,та детективів на яку тему говорити?
Колись я теж хотів відчути теплоту її уваги. Але останнім часом чую тільки вираз невдоволення на високих тонах, та повчання. Я розумію, мабуть їй непросто зі мною. Та й взагалі, таке життя, що не дає підстав для радощів. Вона і так все тягне на собі. За це їй глибока пошана і велика подяка.
Тільки наше життя стає якимось все більше паралельним. З втратою дотичності загальних інтересів. Мабуть це результат існування людей в цій країні. Як розплата за дикунське середовище життя, недостойне сучасної цивілізованої людини. Де безкінечні непід"ємні турботи превалюють над усім. Але іншого ми не маємо.
Неділя.
От і сьогодні зранку я вже одержав на голову, та за шиворіт відро помиїв. Добра зарядка для мізків як для недільного дня. :)
***
Чи є Бог
Пояснюю дівчині, що таке format "С". І для чого він робиться. Що в кожен кластер прописуються нулі. Що процесор не вміє оперувати наприклад дев"ятками, сімками і трійками. Що він оперує в двоїчній системі, одиницями і нулями.
Що все основано на елементарній здатності транзистора бути у відкритому стані, або закритому. А потім подумалось, - а людський мозок вже мільйони років тому міг оперувати абстрактними величинами.
Хто ж то такий його придумав і наділив його такими властивостями мільйони років тому? І для чого?
***
