Вони сидять за великим круглим червоним і товстим столом, який своїм виглядом мабуть має підкреслювати серйозні наміри сидячих за ним і зо три години цар Віктор Федорович розказує, як потрібно робити правильно.
А вони, себто Леонід Макарович, Леонід Данилович, та Віктор Андрійович слухають. Разом з народом. Леонід Данилович з Леонідом Макаровичем трохи аж приспалися. А Віктор Андрійович сидів собі тихо, та все пальцями крутив, прикидав, як йому з дачами, та вуликами розібратися. Щоб все якось гармонувало.
Розказується все гарно і слухається не гірше, але якісь дивності проскакують ніби. Бо Леонід Макарович слухав, слухав, а потім каже: -Ми тут зібралися за цим столом всі друзі... і щось там далі. А потім: -Ми - влада, з одного боку, а народ... і теж якось там далі ту думку почав розвивати.
Виходить, що Віктор Федорович і не цар зовсім, а так просто... А державою керує якась квадровлада друзів. Квартет однодумців. От чогось тільки ні польки, ні лезгінки зіграти не виходить у них. Все щось мінорне весь час виходить.
Щось там говорилося ще про те, що всім буянам хвуліганам з обох сторін поставити примірно на вид потрібно, тобто розібратися. І про економіку, що років навіть ще не з п"ять запускати треба. Бо треба бути незалежними. І ще про те, що ми на їхні європейські кабальні умови не підемо. Будемо боротися з ЄС за свої інтереси. А як знайдемо консенсус, і поборемо, тоді і за перо можна взятися.
А ще Віктор Федорович наостанок повідомив, що життя у нього було не просте і тому він завжди прискіпливий у відношенні справедливрсті. Це, якщо хтось хоче приблизно знати, коли її випустять.
Ось так поговорили і ще один стіл круглий створити задумали, тільки вже загальнодержавного масштабу, значить більшенький трохи.
І щоб тези там було кому розглядати. Ті, що думи високі народять. На Ініціативній Групі "1 Грудня" вже наговорилися.
Ото вже можна буде знову говорити, роками. І на траншах спати і грантами укриватися.
А вони, себто Леонід Макарович, Леонід Данилович, та Віктор Андрійович слухають. Разом з народом. Леонід Данилович з Леонідом Макаровичем трохи аж приспалися. А Віктор Андрійович сидів собі тихо, та все пальцями крутив, прикидав, як йому з дачами, та вуликами розібратися. Щоб все якось гармонувало.
Розказується все гарно і слухається не гірше, але якісь дивності проскакують ніби. Бо Леонід Макарович слухав, слухав, а потім каже: -Ми тут зібралися за цим столом всі друзі... і щось там далі. А потім: -Ми - влада, з одного боку, а народ... і теж якось там далі ту думку почав розвивати.
Виходить, що Віктор Федорович і не цар зовсім, а так просто... А державою керує якась квадровлада друзів. Квартет однодумців. От чогось тільки ні польки, ні лезгінки зіграти не виходить у них. Все щось мінорне весь час виходить.
Щось там говорилося ще про те, що всім буянам хвуліганам з обох сторін поставити примірно на вид потрібно, тобто розібратися. І про економіку, що років навіть ще не з п"ять запускати треба. Бо треба бути незалежними. І ще про те, що ми на їхні європейські кабальні умови не підемо. Будемо боротися з ЄС за свої інтереси. А як знайдемо консенсус, і поборемо, тоді і за перо можна взятися.
А ще Віктор Федорович наостанок повідомив, що життя у нього було не просте і тому він завжди прискіпливий у відношенні справедливрсті. Це, якщо хтось хоче приблизно знати, коли її випустять.
Ось так поговорили і ще один стіл круглий створити задумали, тільки вже загальнодержавного масштабу, значить більшенький трохи.
І щоб тези там було кому розглядати. Ті, що думи високі народять. На Ініціативній Групі "1 Грудня" вже наговорилися.
Ото вже можна буде знову говорити, роками. І на траншах спати і грантами укриватися.
Янукович показав Європі свою "кузькіну мать". Можлиао, ще й не всю, частину залишивши в кишені. І вона призвела до бажаних йому результатів. Троє його "друзів" на щось подібне здатними не були б.
А мені цікаво, що ж там до літа підпишуть.
"Ще так далеко до весни, або до літа...".
***
