Свiдомий мен, i герла най, вiдправим всiх їх натумбай.
I разом з тим, сучасно-модне, яке по багатьом причинам та напрямкам гризе цнотливi душi величезної кiлькостi українського сов-комо сапiєнса. А формулюється воно всього лише в двох простих словах: Що робити. Слова простi, але який в них колорит. Мовивши цi слова, бажано вирячити на мене очi з тим, щоби дати менi зрозумiти, якщо зараз же не дам швиденько правильного рецепту, то менi дадуть ще швидше i ще правильнiше в редьку.
Ой, та ради Бога, робiть, шо хочте. Копайте картоплю, закручуйте кабачки, мiсiть глину, кому ще не вистачає квадратних з кубiчними метрами, ставте вiкна в евроопу, купуйте ланоси, рефрижирейтери, плазму, чiпляйте кондишини, дихайте ламiнатом, сперечайтеся на УП в колонцi дацзибао, де повно мантрувальникiв, вiщунiв та iнших вурдалакiв, якi з нетерпiнням на вас там чекають, розвiсивши свою iдiотологiчну павутину. Їжте морозиво, пийте пиво, або тiкайте звiдси.
Це найкраще. В Чехiю, Нiдерланди, Шотландiю, або куди хочете та зможете. Поки ще не пiзно. Цей варiант непоганий. Але знайте, що, як би ви гарно там не влаштувались, там ви завжди будете тiльки гостем на чужому святi життя. Навiть з прекрасним, як вам буде здаватися, знанням мови i такою ж вашою толерантнiстю та полiткоректнiстю, що вiдносно вас, - теж не факт. Вас просто будуть терпiти, хоча нiхто вам в очi цього не скаже. Але за спиною iнколи дещо почуете. I не дай вам Бог зiрватися, або дебiльно себе десь проявити, як ви можете дозволити собi це вдома, тоді начувайтеся.
Але, нiчого. Це тiльки перших десять рокiв, а там призвичаєтесь i воно попустить. Навiть будете пишатися. Ага. Коли приїдете додому в бальних кросовках i будете комусь розказувати, як ви схватили бозю за хобота. А вони будуть з розумними обличчями ляскати вухами по стегнах та теж згадувати, як i вони теж, тобто мають родичiв, що теж за тим, ну, бугром вобщiм в Говландii чи то в Кюветi замужом за шейхом. I шо тоже вних всо харашо тiко зара поки нема грошей шоб приїхати, бо шось там з паспортом случилось. А не пише, бо тiлiфона подорозi потiрала.
Ну, це так, як-то кажуть, к слову. Далi читати не обов"язково, бо далi буде неiнтiресно. Краще йдiть собi та насiлуйте тiлiвiзор. Там Ганя Ге вам розкаже, як вона курей не крала з бульйону, в Шустера. Ще коли комсомолкою була iдейною. Це її вже на Радiо Лiберте позбавили. Iлюзiй тобто. А ви шо думали. Ну, добре, як йдете, то й дверi причиніть за собою, бо я тут усвiдомленим розкажу, як вони країну просрали i чого тепер вони нiколи вже не зможуть усвiдомити i зробити. I головне, - чому.
А ви й досi в прострацii, любi друзi? Нiяк не зрозумiете, як же так сталося, що не синиця в кишенi i не цiлий Боїнг 737-й навiть, а така величезна, казково-чудова країна у вас лежала на долонях, в жменi була, а ви її прогудили. Протiкла крiзь пальцi. Ну не придурки, га? Та ви не ображайтесь, самi подумайте, хто ви. Оцiнiть, чого ви вартi. Та я б за вас, разом з вашим бугалтером, не дав би й розчвленого недопалка. Вас вже нема. Ви нiщо. Нуле. Дупель пусто. Вас треба, як в Азii, закидати камiнням, або розмазати в центрифузi в коров"ячу дрисню i забути, як вас звали.
А ви все ще варiЯнти перебираете, як же вам янук-овоча скинути та собi запанувати. Або хоч пригрiтися бiля теплого корита. Еге.., розкатали губу. Тепер тут овочева база. І головний, той овоч, тепер вже на форевер. Нiчого у вас не вийде, придурки, бо на що ви здатнi, то вже всьому свiту показали. Всi бачили. ООН ще не забули? Як там стоячи бугалтера вiтали. А як тiкали потiм вiд нього? Народ у вас винен? Народ нiчого не робить? Народ вам, ублюдкам, 75% карт-бланш дав. То де вiн? Як ви його використали? Свiчку поставили? Ото та свiчка і буде вам пам"ятник вєчний. I вашi внуки будуть плювати на вашi могили. Чому ж тоді мовчали. Бо крали всі, так само, як і ці тепер крадуть.
Тепер ви витьохкуете, що не ви розпочали розколювати Україну? То згадайте Чорновiла. А потiм Рух, який ви розбавили своєю присутнiстю, сховавши партквитки до лучшiх врємйон i який розкололи та згубили. Згадайте, як ви iдею подiлу мутили. Згадайте все. А потiм вже i ПРУцячня почала мапи своi малювати та в порограми клеїти. То й не дивно, бо всi ви з одного зозулячого гнiзда КПСС. I такi ж, як i ваш свiдомiт Кравчук, який тепер ремствує та попереджає, все нейметься йому. З одного корита всі ви не вихлебтували, що аж за вухами лящало, нє? Але вже пiзно дігтем прищi на срацi мазати, бо ви тiльки того й робили, що забивали клини та клинцi в колоду Українськоi державностi. I нарештi розчахнули навпiл. Здобули нарештi, як планували. Скоро прийдеде до ПРУцяків з поклоном. Щоб на роботу взяли. Щоб за двері не витурили. На колінах повзати почнете, чоботи їм вилизувати будете. А вони вас і в хлів не пустять.
А тепер вже країну не склеїти, дзузьки, не трипiльський горщик. Реакцiя дiлення ядра розпочалася i цивiлiзацiйний розкол обов"язково переросте в державно-територiальний. Тепер це тільки справа часу. I саме в розкол з вiдокремленням, з розтягуванням територій, а не якусь там лiбералiстичну туфту про федералiзацiю, якою ви парите мiзки людям.
Щепки вiд нашої української трухлявої колоди полетять далеко. Та й вам би, самий час ставати на крило, бо Ненька збудиться, й тодi, не буде вже однаково, нi вам, нi всiм i нi менi. Пiджарить всiх на тiм вогнi. А може й ні, у цій країні, що весь час в якомусь сні.
I разом з тим, сучасно-модне, яке по багатьом причинам та напрямкам гризе цнотливi душi величезної кiлькостi українського сов-комо сапiєнса. А формулюється воно всього лише в двох простих словах: Що робити. Слова простi, але який в них колорит. Мовивши цi слова, бажано вирячити на мене очi з тим, щоби дати менi зрозумiти, якщо зараз же не дам швиденько правильного рецепту, то менi дадуть ще швидше i ще правильнiше в редьку.
Ой, та ради Бога, робiть, шо хочте. Копайте картоплю, закручуйте кабачки, мiсiть глину, кому ще не вистачає квадратних з кубiчними метрами, ставте вiкна в евроопу, купуйте ланоси, рефрижирейтери, плазму, чiпляйте кондишини, дихайте ламiнатом, сперечайтеся на УП в колонцi дацзибао, де повно мантрувальникiв, вiщунiв та iнших вурдалакiв, якi з нетерпiнням на вас там чекають, розвiсивши свою iдiотологiчну павутину. Їжте морозиво, пийте пиво, або тiкайте звiдси.
Це найкраще. В Чехiю, Нiдерланди, Шотландiю, або куди хочете та зможете. Поки ще не пiзно. Цей варiант непоганий. Але знайте, що, як би ви гарно там не влаштувались, там ви завжди будете тiльки гостем на чужому святi життя. Навiть з прекрасним, як вам буде здаватися, знанням мови i такою ж вашою толерантнiстю та полiткоректнiстю, що вiдносно вас, - теж не факт. Вас просто будуть терпiти, хоча нiхто вам в очi цього не скаже. Але за спиною iнколи дещо почуете. I не дай вам Бог зiрватися, або дебiльно себе десь проявити, як ви можете дозволити собi це вдома, тоді начувайтеся.
Але, нiчого. Це тiльки перших десять рокiв, а там призвичаєтесь i воно попустить. Навiть будете пишатися. Ага. Коли приїдете додому в бальних кросовках i будете комусь розказувати, як ви схватили бозю за хобота. А вони будуть з розумними обличчями ляскати вухами по стегнах та теж згадувати, як i вони теж, тобто мають родичiв, що теж за тим, ну, бугром вобщiм в Говландii чи то в Кюветi замужом за шейхом. I шо тоже вних всо харашо тiко зара поки нема грошей шоб приїхати, бо шось там з паспортом случилось. А не пише, бо тiлiфона подорозi потiрала.
Ну, це так, як-то кажуть, к слову. Далi читати не обов"язково, бо далi буде неiнтiресно. Краще йдiть собi та насiлуйте тiлiвiзор. Там Ганя Ге вам розкаже, як вона курей не крала з бульйону, в Шустера. Ще коли комсомолкою була iдейною. Це її вже на Радiо Лiберте позбавили. Iлюзiй тобто. А ви шо думали. Ну, добре, як йдете, то й дверi причиніть за собою, бо я тут усвiдомленим розкажу, як вони країну просрали i чого тепер вони нiколи вже не зможуть усвiдомити i зробити. I головне, - чому.
А ви й досi в прострацii, любi друзi? Нiяк не зрозумiете, як же так сталося, що не синиця в кишенi i не цiлий Боїнг 737-й навiть, а така величезна, казково-чудова країна у вас лежала на долонях, в жменi була, а ви її прогудили. Протiкла крiзь пальцi. Ну не придурки, га? Та ви не ображайтесь, самi подумайте, хто ви. Оцiнiть, чого ви вартi. Та я б за вас, разом з вашим бугалтером, не дав би й розчвленого недопалка. Вас вже нема. Ви нiщо. Нуле. Дупель пусто. Вас треба, як в Азii, закидати камiнням, або розмазати в центрифузi в коров"ячу дрисню i забути, як вас звали.
А ви все ще варiЯнти перебираете, як же вам янук-овоча скинути та собi запанувати. Або хоч пригрiтися бiля теплого корита. Еге.., розкатали губу. Тепер тут овочева база. І головний, той овоч, тепер вже на форевер. Нiчого у вас не вийде, придурки, бо на що ви здатнi, то вже всьому свiту показали. Всi бачили. ООН ще не забули? Як там стоячи бугалтера вiтали. А як тiкали потiм вiд нього? Народ у вас винен? Народ нiчого не робить? Народ вам, ублюдкам, 75% карт-бланш дав. То де вiн? Як ви його використали? Свiчку поставили? Ото та свiчка і буде вам пам"ятник вєчний. I вашi внуки будуть плювати на вашi могили. Чому ж тоді мовчали. Бо крали всі, так само, як і ці тепер крадуть.
Тепер ви витьохкуете, що не ви розпочали розколювати Україну? То згадайте Чорновiла. А потiм Рух, який ви розбавили своєю присутнiстю, сховавши партквитки до лучшiх врємйон i який розкололи та згубили. Згадайте, як ви iдею подiлу мутили. Згадайте все. А потiм вже i ПРУцячня почала мапи своi малювати та в порограми клеїти. То й не дивно, бо всi ви з одного зозулячого гнiзда КПСС. I такi ж, як i ваш свiдомiт Кравчук, який тепер ремствує та попереджає, все нейметься йому. З одного корита всі ви не вихлебтували, що аж за вухами лящало, нє? Але вже пiзно дігтем прищi на срацi мазати, бо ви тiльки того й робили, що забивали клини та клинцi в колоду Українськоi державностi. I нарештi розчахнули навпiл. Здобули нарештi, як планували. Скоро прийдеде до ПРУцяків з поклоном. Щоб на роботу взяли. Щоб за двері не витурили. На колінах повзати почнете, чоботи їм вилизувати будете. А вони вас і в хлів не пустять.
А тепер вже країну не склеїти, дзузьки, не трипiльський горщик. Реакцiя дiлення ядра розпочалася i цивiлiзацiйний розкол обов"язково переросте в державно-територiальний. Тепер це тільки справа часу. I саме в розкол з вiдокремленням, з розтягуванням територій, а не якусь там лiбералiстичну туфту про федералiзацiю, якою ви парите мiзки людям.
Щепки вiд нашої української трухлявої колоди полетять далеко. Та й вам би, самий час ставати на крило, бо Ненька збудиться, й тодi, не буде вже однаково, нi вам, нi всiм i нi менi. Пiджарить всiх на тiм вогнi. А може й ні, у цій країні, що весь час в якомусь сні.
Комментариев нет:
Отправить комментарий