Якось нещодавно, хтось на форумі поставив запитання: Що згубить нинiшнього президента? I я вiдповiв, що - жадiбнiсть. Можливо в цьому i є доля iстини i, мабуть, не мала. Але правда тут не вся. Якщо добре помiркувати, то виникає ще одне запитання: А чому в Українi це взагалi вже стало традицiєю?
Чому всi президенти традицiйно закiнчували полiтичним фiаско, навiть незважаючи на безмежне, якесь дивне, тваринне терпiння населення. Нехай не прискiпується читач до мене за це слово, бо називатися - народом, а тим паче - нацiєю, якось, цей конгломерат населення, на це визначення не витягує.
Поки ще не дiстає тiєї високої планки, перестрибнувши яку, може розраховувати на повагу, внутрiшню та зовнiшню. А поки, ми маємо Чорну Дiру в центрi Європи, яка весь час їй не дає спокою, а дає вiдчуття нестабiльностi, якщо не загрози. Своєю недолугiстю, невизначенiстю та неочiкуваннiстю.
Вони елементарно не розумiють, чого ми хочемо, куди ми йдемо, кого любимо, i за кого вийдемо замiж. Та ми й самi цього не знаємо. Якось так виходить, що хто вiзьме, за того й вийдемо.
Не нашого президента i не нашу владу, а нас самих, нашу країну, згубить те, що згубило i СССР. А ви пам"ятаєте, що згубило СССР? Тупість і байдужість.
***
***
Комментариев нет:
Отправить комментарий