Для чого я пишу. І сам не знаю. Вже сто разів казав собі - досить! Але знову приходять якісь думки, вони рзбиваються на скалки, я їх збираю і якісь з них публікую. А ще, ну хіба я можу залишити свого читача? Це буде зрадою його надій на нове читалово. Ось так і живу. Збираючи скалки розбитого дзеркала своїх сподівань.
Комментариев нет:
Отправить комментарий