Такий наш Перший. Штірліц і демократ. Працював не покладаючи рук в тилу ненависного ворога. Генералом КПСС. Палки в колеса радянській владі ставив. Ідеологічно її знищував. Тепер він теж ідеолог, але вже протилежного напрямку. Він тепер ідеолог націоналізму. І вже не комуніст.
Якось він обмовився, що не знав, яку державу потрібно було будувати. І тому побудував олігархічну. Не уточнив, правда, від кого саме незалежну. Чи не від народу, часом. Ось так вони всі й далі будують. По образу і подобію Першого. Не знаючи що саме вийде, бо коли вовкам все, то вівцям - ні вовни, ні ратиць. Тому й не знають, як це називається. Але щось-таки вішають. Народу на вуха. І як не мурують, як не прилаштовують, як не ліплять горбатого до стіни, а все виходить - олігархія-мать-порядка. Незалежна. З дульою в кишені до народу. І з орденами Святого Станіслава на мотузочку. За великі заслуги перед Мальтійською сектою.
Та так за той народ бідкаються, так ночами не сплять що загнали його на саме дно, вже навіть, і не цивілізованих країн. А самі в страшну кризу, в яку увігнали державу, плачучи та б"ючи себе в груди, про те, як вони народ той люблять, аж на п"ятсот шісьдесят відсотків за рік примножили свої капітали. І ще дивуються, який же той народ мудрий, що терпить. Що ж то за народ такий свідомий, що скільки його не знищуй, а він все ще жити хоче. За соломину чіпляється.
А ще наш ідеолог щось про Конституцію казав. Що її оновлювати потрібно. Коли буде необхідно. Це вже по образу і подобію діючого Президента, треба думати. Це, ніби, як деякі комуністичні ідеологи, вже новітнього гатунку, своїх дружин оновлюють. І Конституцію ту, оновлену, та пристосовану та випробувану з усіх боків, потрібно на загальнонародному референдумі освячувати, щоб потім народ на себе кивав, якщо йому щось знову поперек горла стане. Тоді нехай не ображаються, бо самі ж хотіли. Невістка ж не винна, що її заміж взяли. А те, що не зосім не вагітна, то чого не дивилися.
Насамкінець Леонід Макарович поділився з аудиторією своїм таємним одкровенням. Про те, що негоже йому на лаврах спочивати, а прийшло йому якось знамення, що надихнув його Господь ще створити Коституційну Асамблею. І Буде він вже Нову Конституцію писати. До чого вже і приступив. Одне тільки йому заважає. Що її, ту Конституцію, Парламент не прийме. А ще щось про пенсії казали. Що той, минулий анахронізм, потрібно відмінити та поставити всіх на фуражне самозабезпечення. Відробив на благо родіни і йди собі під три чорти. І ми вам нічого і ви нам і на згадку не потрібні. А так, то все добре. Одне лиш погано. Не придумали ще, що з тими тарганами робити, що зі всіх кутків вилазять. Б"ють їх, б"ють, а вони все лізуть, та все вусами на всі боки водять. Мабуть скоро будуть дустом присипати.
