Показаны сообщения с ярлыком 2012.24.12 Як Гарант та свита перлись до корита. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком 2012.24.12 Як Гарант та свита перлись до корита. Показать все сообщения

24 дек. 2012 г.

Як Гарант та свита перлись до корита



Наш Гарант non grata вже і в Росії. Вірніше сказати – нерукопожатий.  Трясти йому руку не хочуть вже й там. І не хочуть вже давно, та й не тільки там, а навіть і тут, в Україні. Коли, якось, Путін вибрав розмову не з гарантом,  а з мотоциклістами,  запізнившись на високу міждержавну зустріч на чотири години, а вечеряти віддав перевагу з Медведчуком.  Канцлер Німеччини Ангела Меркель тоді зробила вигляд, що на тому місці, в Ливадійському палаці, де гордо стояв Гарант України, в очікуванні привітань та потисків йому руки, нікого немає. Ніби й не стоїть там ніхто. А ще, перед цим, в Чікаго,  екс-держсекретар США Кондоліза Райс пройшла повз нього, якось, зовсім не помітивши вражаючої величі видатної фігури неперевершеного інтелекту, та сучасної світової політики. Тому,  одержувати облизня, нашому гаранту доводиться вже не вперше, а навіть постійно.

Але, щоб нікому не здавалося, що Україна не європейська держава, та довести всім її політичну могутність та економічну самостійність,  Каськів, Азаров та Бойко  швиденько побігли підписувати з іспанським інструктором лижного тренінгу міждержавний Договір про будівництво газового терміналу. А тепер вже нашому Гаранту дали з Кремля по носі щигля. Ви, кажуть, Віктар Хьодарич, приехать можете, но неофициально. А официально Вам не ехать придется, а ползти на коленях, и при том, без шапки. І це тоді, коли він, тримаючи в кишені дулю, піднімався по трапу літака,  намилившись летіти «хитрувати» з росіянами з приводу дипломатичного видобуття преференцій щодо вступу в Митний Союз. Ні, такого позору та зради  Гарант не очікував. Та ще й від кого.., від тих, на кого так завжди розраховував.

І хоча нашому Гаранту втиратися вже не звикати, але тут він навіть трохи образився. Ну, як же так, подумав, - я ж з усією душею до них, я ж багато не прошу, а вони… І тут, на його рукав, яким він витирав носа, упала скупа сльоза. Йому було гірко відчувати, що його «кинули», бо завше, ще з молодих своїх літ, він звик, що кидав усіх він.  -Для чого ж я вибудував собі такий апарат кидал, подумав. І для чого збудував Межигір"я, я ж так старався реформувати. А скільки альтанок збудував по Україні, а біля кожної ще й дачу. –От лихо, і дачі є і альтанки є, а розмовляти мені там ні з ким, ніхто зі мною розмовляти туди не їде,  не поспішає.

І тут Гаранту стало кепсько від нерозв'язної задачі, про те, що ж йому казати народу. І раптом прийшла рятівна щаслива думка: -А давай, я всім скажу, що завтра розвертаю воза на сто вісімдесят, вчора домовившись з Баррозу про самміт через рік, який може буде, а може й не буде і ось так, прямую в європи.
Тут він повеселішав і на чистій українській мові продекламував:

Зачем мне блеск кремлевских звезд
Зачем мне ихние берёзы
Когда вчерась мне позвонил
Мой старый друг Жозе Еммануель Баррозу

-Да, тяжко бути Гарантом, подумав він, одні туди поганяють, інші - туди і ніяк не зрозумієш, чого всі від мене хочуть.  І скрипнувши голоблями, розвернув українського воза і поторохтів ним в протилежну сторону, в напрямку до Європи. - Ты же подсоби, Азар Николаевич , вимовив Гарант, -скажи народу, что мы едем в Європу. - На чём, на Хюдає?, запитав Азаров і  сплюнувши подумав - да пошли ви все.., вот вийду на пенсию, уеду в Лондон, а язык тамошний, лондонский, уж как-нибудь выучу, говорят, что он легче,чем этот непонятний, украинский. Ни прочитать, ни подписать ничего толком невзможно, а они еще и говорить заставляют. А сами-то мое имя правильно вымолвить не могут, что за страна такая ужасная. Да, - ужасная страна, подумав він.
І швиденько  сповістив Мірошниченка та Олійника, щоби вони, в свою чергу, оповістили весь люд, ощаслививши його вже в котрий раз новою перемогою вітчизняної політики. Але забув про таке своє рішення сповістити хабалку Богословську. І тепер вона не знає, в який бік їй потрібно шкіритись. Тому, про всяк випадок, вишкіряється вже на всі боки.
А Олійника та Мірошниченка від такої новини схопив радікуліт і тепер вони разом з ідеологом Комуністичної Партії Регіонів, Колєсніченко, збирають валізи, щоб їхати в Баден -Баден на води, а може й ще далі. А Каськів та Бойко святкувати Новий рік думають поїхати до свого друга - тренера, кататися на лижах в Іспанію.

Тепер наш Гарант, щоб йому не задавали
ніяких запитань, на які він не знає відповідей, зустрічається з народом виключно віртуально,
з екрану монітора Верховної Ради, та екранів телевізорів.
І зараз він так зайнятий невідкладними державними справами, що у нього немає часу навіть на  читання книжок і тому він їх прочитати не встигає. Ще з того періоду, коли в школі старанно вчився на президента. Лише встигає їх писати, щоб читали інші. Тому і не знає, чим закінчилося царювання Баварського короля Людвіга ІІ, який втік від народу і теж собі збудував. Хоча й Людвіг, у відмінності від нашого Гаранта,  вчився непогано.

А якби й знав, то хіба ж би зрозумів?

                                                                        ***

Ratings and Recommendations by outbrain