Кожна казка колись закінчується. Як і ця теж. А потім починається нова, бо хіба ж може бути інакше. Якою вона буде, покаже час, наші сподівання, їх розуміння, можливості та шанс, який завжди дає нам життя і який ми зможемо, або не зможемо реалізувати. Вірячи в те, що наступна казка закінчиться для нас щасливо.
Нарешті стемніло
З'явилися тіні на стінах
У цей сутінковий час я одна
Сиджу біля каміна
Тліючі жарини зігрівають обличчя
У цій тихій самотності
Весь світ підкоряється мені
Все до мене повертається
У темряві
Ніби ангел пролетів через кімнату ...
У напівсонному забутті
До мене приходять давно забуті видіння
Де сучасне розчиняється в минулому
Сон та реальність переплітаються в моєму розумі
Граючи з моєю свідомістю
Як вмираючі тліючі вогники
Любов була лише довгим прощанням
І в цей вечір все до мене повертається
У темряві
Ніби ангел пролетів через кімнату ...
Я закриваю очі
І мої сутінкові видіння оживають
Так швидко
Ніби ангел пролетів через кімнату ...
Комментариев нет:
Отправить комментарий